20 травня 2014 р.

Вишиванка - оберіг


Візерунок, наповнений турботою та любов'ю.

15 травня в Україні відмічали День української вишиванки. Тому ми і вирішили розпочати наш блог з традиційної і такої зараз актуальної теми - вишитої сорочки. На фото Русланка у старовинній вишиванці, яка дісталася їй у спадок від бабусі. Хоча на світлині образ вийшов достатньо сучасний і яскравий. Ну, в принципі, усе так як ми хотіли. Рік тому я готувала для журналу "Цвіт вишиванки" статтю про обереги. Тому тим, кого зацікавила ця тема пропоную прочитати статтю нижче, а решта може просто переглянути фотографії. Руся на них ну дуже чарівна україночка!!!

З давніх-давен наші пращури намагалися привернути до себе добрі сили і захиститися від злих. Вони вірили, що саме вишита сорочка поєднювала у собі сукупність божественних енергій, що творили довершену і гармонійну долю людини. Сама тканина сорочки вважалася неприступною для злих духів. Але ті частини одягу, де вона закінчуваася і починалося тіло, важко було захистити. Тут і потрібна була вишивка. Комір, манжети, поділ, розріз горловини старанно прикрашалися неповторними візерунками. Мовою містичної символіки, вони перегороджували шлях негативним силам до тіла і душі людини. Не дарма й дотепер існує вислів "народитися у сорочці", який означає бути щасливим у житті. Можливо й тому не варто одягати чужу сорочку, так само як і віддавати свою, бо в даному випадку можна прийняти на себе чужі негаразди, і позбутися своєї щасливої долі.

Але чи кожна вишиванка може стати оберегом? Як виявляється, зовсім ні. Дійсно захистити свого господаря від біди може лише та сорочка, яка зроблена руками рідної людини. Матір, батько, діти, брат чи сестра, сідаючи за вишивку, спочатку омивали руки, молилися і лише потім з чистими думками починали роботу. Стібок за стібком утворювався певний візерунок, який був наповнений турботою та любов'ю. Постійно думаючи про ту людину, для якої робилася вишиванка, тримаючи перед уявним поглядом її образ, відчуваючи енергетику, характер, настрій, потреби, сорочка заряджалася позитивною енергією. А вибір тих чи інших візерунків-символів та специфічне поєднання кольорів робило сорочку надійним захистом свого господаря. Важливим було акуратне виконання, вишивка мала бути гладенькою, без вузлів, так як саме вузли обривають енергетичні звязки вишивки з носієм. Чоловік та жінка за традицією не вважаються кровними родичами, але якщо подружжя щасливе, то взаємно створені обереги також мають велику силу.

В наші дні, коли традиції в Україні почали відроджуватися й вишиванка впевнено почала повертати свою популярність, ринок швидко наповнився товаром з українською символікою. Зокрема, зростає попит на сорочки-вишиванки. І пропозиція у цьому питанні не відстає. Ви можете знайти сорочки на будь-який смак, у будь-якій кольоровій гамі, але на жаль, переважно з машинною вишивкою. Гарні вироби з українськими мотивами  за доступною ціною.  Але не спішіть спокушатися дешевизною товару. Згадайте про основне призначення вишивки. Маскуючись під вишиванку-оберіг, вишита на машинці сорочка, є просто гарним прикриттям, не несе в собі ніякої цінності і ніяким чином не може виступати у якості оберега.

Якщо вже так сталося і ви вирішили придбати готову вишиванку, зверніть увагу на наступне: по-перше, на якість матеріалу. Вишиванки мають бути зроблені лише з натуральної тканини. По-друге, вишивка має бути ручною, акуратною за звороті, без вузлів, виконана одним типом ниток. По-третє, відсутність нашитих декоративних візерункових стрічок. І на останок, велике значення має розташування вишивки. Традиційна сорочка-оберіг повинна мати оздоблений комір, рукава, манжети. Ну і звичайна ціна. Ручна робота не може коштувати дешево, бо це складна праця.

Тому найкращий спосіб не помилитися, замовити вишиванку у майстринь, або принаймні, придбаваючи готовий товар, запитати поради у компетентної людини. Та найкращим варіантом, безумовно, залишається виготовлення вишиванки власноруч. І пам'ятайте, обереги можуть бути виготовлені з доброї волі й від щирого серця. Вишивайте і будьте щасливі!


*****
Модель: Руслана Кушнірук
Фотограф: Наталя Яковлєва.

4 коментарі:

  1. Дуже цікава інформація. Хочу собі і діткам зробити вишиванки і тут те, що потрібно знати :-) дякую :-) Русланка неперевершена :-) як і її вишиванка. Так зразу і не скажеш, що вона ще бабусіна - такі кольори яскраві!

    ВідповістиВидалити
  2. Гарний, захоплюючий пост! А дивлячись на Руслану хочеться радіти)

    ВідповістиВидалити
  3. Дівчина гарна. Але сорочка зовсім не украянська, нічого немає до діла з народнім, навіть не натхнена нашим. Це така тепер мода, без традиції, без символіки сорочки або навіть без впливу народного. Криклива, неонова ляпанка. Люди видають великі гроші на таке (а ще коли з бісером - також не наше). Схаменіться, навчіться. Можна собі придумати або купити сучасну вишиванку - зі смаком, зі стилем, з укр. душею. Тут цього нема. Орися

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пишете про обереги -- в цій сорочці їх зовсім нема!

      Видалити