Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, даруючи нові кольори та форми. Щодня відбуваються зміни: то небо синє-синє, безмежне і бездонне, то пливуть по ньому дивні хмарки, то раптом стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком. І, коли здається всі кольори втрачено, з висоти знову засміється сонце і розфарбує дивосвіт, зігріваючи все довкола.
По землі мандрує тепле сонячне літо, розкидаючи довкола барви й натягуючи у піднебессі мінливу дугу веселки. І під цією кольоровою чарівною підковоюбачимо й далекі моря, і казкові квіти, і дивовижні міста. О ці літні мрії!