Співоча душа


Слухаючи пісні Світлани Дубініної, в уяві постає образ мрійливої, тендітної дівчини. Зустрівшись з нею за філіжанкою кави, ми зрозуміли, що не помилилися. Про свій внутрішній світ та багато іншого вона розповіла читачам «KANDY».


 "Нема сенсу співати, коли в душі немає віри і любові, яку дарує нам Господь."
 
K&Y: Світлано, ми знаємо що за останні роки твоє життя докорінно змінилося…
С.Д.: У дитинстві я вчилася в музичній школі, співала в хорі, мріяла зв’язати своє майбутнє з музикою. Подорослішала, життя закрутилося і мрія відсунулася на дальній план. Але душа рвалася співати завжди. Я знайшла викладача по вокалу і почала відвідувати уроки. І тут повністю змінилося моє життя, моє мислення, відношення до музики, до людей, до світу. Просто мій викладач, Наталя Худолєй, почала працювати в першу чергу з моєю душею. Через неї Бог подарував мені віру в нього. Я зрозуміла, що нема сенсу співати, коли в душі немає тої віри, тої любові, яку дарує нам Господь. Багато працювала, багато не виходило так як би мені того хотілося. Все змінилося, коли моя віра зміцніла.

K&Y: Коли ти вийшла на сцену вперше, якими були твої відчуття?
С.Д.: Звичайно, на початку було хвилювання, а зараз впевненості на сцені мені дає духовна сила. Я не боюся зазирнути людям в очі. Я відкрита. Мені хочеться віддати, донести свою любов до людей. Дуже приємно, коли я бачу, що людям то потрібно. А я знаю що їм то потрібно. Дуже важливо, коли є зв'язок зі слухачами.

K&Y: Що надихає тебе на написання пісень?
С.Д.: Віра, Надія і Любов. Душа стає теплою, набираючи вогню, коли вірить. У мене є пісня "Ноти". Це пісня віри та надії у вічне кохання між двома людьми та продовження їхньої любові народженням таких ж світлих дітей. Ми маємо будувати свою країну, виховуючи дітей духовно та розвиваючи свої душі. Саме для душ я пишу. Пісня про осінь народилася дорогою до лісу. Я йшла, шаруділа листям і раптом в голові промайнуло: «Того року найгарніша осінь, а може того року зовсім інша я?» Ці слова і лягли на музику. Я дійсно змінилися, почала помічати красу природи, я просто не можу зараз без неї. Я ходжу на хресну дорогу. Духовна сила додає мені сили. Теперішній світ важкий, і поруч є люди, яких ти не завжди хочеш бачити біля себе. І десь воно мене просто рятує. В основному, я пишу, коли у мене гарний настрій. Я знаю багатьох, хто пише, коли погано, коли через пісню вони виливають свій смуток. Але в мене навпаки.
Також я працюю з дітьми. Ми співаємо і я так радію, що можу вкласти в них любов до нашої української пісні. Діти співають і малюють уявою картини і це так надихає, коли ти бачиш, що на твоїх очах і з твоєю допомогою росте та розвивається нове покоління, нове щасливе майбутнє!!

K&Y: Про що твої пісні?
С.Д.: Пісні в основному про любов до світу, про емоції, почуття, про надію, про сімейне кохання. Я щиро вірю, що є таке кохання до старості. Звичайно, це не легко,  але треба йти до того.

K&Y: На тобі сьогодні дуже цікава й гарна сукня з вишивкою. Звідки вона?
С.Д.: Дякую. ЇЇ подарувала мені хресна мама. Люблю її та часто одягаю.

K&Y: Тобто ти прихильниця сучасних фасонів?
С.Д.: Чому ж? Мене надзвичайно приваблюють традиційні вишиванки, особливо старовинні. Нещодавно я бачила пару сорочок з цупкої тканини з чорним вишиттям. З радістю такі б носила.

K&Y: А ти сама вишиваєш?
С.Д.: Я дуже би хотіла, але у мене на це практично немає часу. Хоча я захоплююсь вишивкою... Надзвичайно мені подобаються сорочки в темних тонах. Може колись і подужаю одну.

K&Y: Що би ти побажала нашим читачам?

С.Д.: Я би хотіла побажати читачам KANDY не боятися проявляти любов один до одного, помічати найменші радості, які нас оточують, вірити в щасливий майбутній день, жити в гармонії з собою.

*****
Фотограф Інна Голодняк
Макіяж Людмила Беднарська
Зачіска Салон краси «Каронель»
Місце зйомки готель "Атлас Делюкс" м. Львів 

Немає коментарів:

Дописати коментар