2 березня 2015 р.

Мелодія з минулого

Пісня, оспівана нитками та візерунками
Рушник - родова пам’ять нашого народу. Скільки всього він може розказати. Цікаво споглядати на людей, які прийшли подивитися на ці рукотворні дива.
Хтось дивиться на рушник і бачить лише відрізок полотна зашитий кольоровими нитками, підраховуючи подумки скільки часу якась молодиця витратила на це вишиття. А дехто стоїть біля кожного експонату і милується ним мов витвором мистецтва. Вивчаючи переходи кольорів, вигадливі орнаменти, які століттями складалися народом і передавалися із покоління в покоління. Ніби якась невидима сила манить до себе не даючи відірвати погляду від цього вишиваного рукотвору. За мить здається що усі ці хрестики не просто так зібралися купи, вони мов у танці, виписують цікавий мотив, намагаючись передати таємне послання від наших пращурів.

Так і хочеться доторкнутися  до рушника. Відчути тепло рук майстрині, яка не один тиждень день у день працювала над цим вишиттям, дбайливо вкладала у кожен стібок душу, віру та любов, благословення на добробут своїх майбутніх поколінь. Тому й не дивно чому таку потужну енергетику випромінює рушник.

І шкода, що дехто не помічає цього. Не чує сердечну пісню із минулого, оспівану нитками і візерунками, не може розпізнати настрій вишивальниці, прочитати закодовані символи своїх прадідів, не бачить всієї величі цього незмінного атрибуту багатьох українських обрядів, краси і багатства духовної культури нашого народу.
*****

1 коментар: