Квітка - оберіг

БЕРЕГИНЯ або БЕРЕЖА…

Її створив народ такою загадковою, багатоликою, незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Вона – сама Мати-Природа, яка привнесла в світ і суть творення, і суть захисту, і вічне оновлення, і гармонію життя.

Це чарівна Квітка-Пані, що поєднує у собі біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові,та землі-плоті – поєднання для зародження нового життя. Її віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, і лише вона знає час того магічного помаху-засіву.

Берегиня – дорогий символ наших Предків, який поширений по всій Україні, зустрічається в багатьох орнаментах вишивки. Вона - символ життя і родючості, матері усього сущого, яка дає життя і оберігає (береже) наше родинне вогнище. Виряджаючи чоловіків та синів у нелегкі походи, матері, дружини й кохані дарували їм на пам’ять ці непересічні амулети - рушники з оберегами, аби живими верталися до рідної домівки.

Символ Берегині значно давніший за свій спрощений прототип - руну Одал в германо-скандинавській традиції. Він відомий ще з Трипілля, культура якої просякнута жіночою символікою. В трипільців Берегиня була не тільки володаркою Неба, але і всієї Природи, господинею небесних вод, від неї залежала родючість. Наші Предки малювали її на стінах своїх осель, на писанках та інших обрядових предметах, виліплювали з глини. Образ Берегині до нас дійшов до нас у вишивці: на обрядових руш­никах, у жіночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать з піднятими догори руками (знак захисту) - захисниці від хвороб і покровительниці людських доль. Іноді, в руках панна тримає квітку - символ багатства і благополуччя, або пташок - провісників світлої долі і сімейного щастя.

Берегиня – це і Дерево Життя, при всій своїй  величності та могутності скромно прикоренилася  у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна в загальній системі буття.

 * * * * *

Вишивка і текст Ірини Кашперської 
Фото Наталя Яковлєва