8 березня 2016 р.

Жінка як весна

Весна, як жінка. Жінка, як весна:

Буває ніжна, а бува примхлива,
То зазвучить грайливо, як струна,
А то раптово вибухне, мов злива!..

Весна і жінка. Жінка і весна:
У них обох свої земні турботи
Своя морська бездонна глибина,
Свої космічні зоряні висоти.

І не спізнаєш істину сповна,
Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...
Весна-це жінка. Жінка-це весна:
Чиясь розрада і чиєсь безсоння...

* * * * *
вірш Наталі Данилюк

Немає коментарів:

Дописати коментар