Бойківська сорочка

Бойки, які населяли центральну частину Українських Карпат, порівняно з гуцулами, буковинцями і покутянями, віддавали перевагу функціональності, а не естетиці, тому мінімально прикрашали свій одяг та побутові речі. 

Основною складовою частиною жіночого бойківського строю була полотняна біла сорочка, яку завжди ткали з тонких лляних ниток і ретельно відбілювали. Крій вирізняється численими складочками–брижами, розміщеними довкола шиї, біля кисті  руки та в талії на спідниці. На цих дрібних зборах (збиранках) вишивали особливим стібком, який виконував подвійну функцію: закріплював складки та прикрашав одяг.
На бойківських сорочках можна побачити як геометричні, так і квітовані візерунки. При чому орнаменти на манжеті, уставці та пазусі могли бути абсолютно різними. Такий підхід цілком є виправданим, якщо розглядати традиційний бойківський костюм у повному комплекті, в якому орнамент сорочки, запаски та гофрованої спідниці збігається. Отже, шиючи сорочку, власниця заздалегідь планувала, що саме до неї одягне, щоб увесь стрий виглядав гармонійно. 
Жінки оздоблювали сорочки вишивкою, застосовуючи бабовняні нитки домашнього виготовлення (заполоччю). На початку ХІХ ст. додавали чорні нитки, пізніше улюбленими кольорами стали червоний і синій, а починаючи з ХХ ст. активно почати використовувати інші барви: жовта, фіолетова, зелена. Бойки вподобали собі вишиття техніками настилування та дуже дрібненьким хрестиком – нитка в нитку. Така вишивка набуває рельєфності та виразності, творить враження масивної накладки. 
Краса та різноманітність бойківських сорочок вражає. Сам узор рідко коли копіювався – він видозмінювався, доповнювався, модифікувався. Кожне покоління приносило в народне мистецтво щось своє, проте прадавньої основи не відкидало.


* * * * *
Схема сорочки у журналі "Українська вишивка "№54-55
Сорочка з Етно-галереї Роксоляни Шимчук.

1 коментар: